Зіткнення місяців Урану

Зіткнення місяців Урану

Зіткнення місяців Урану 🌜

Супутники Урану - Купідон та Белінда мають схожі орбіти і тому через кілька тисяч років вони зіткнуться. Це викличе "ефект доміно" і уламки знищать решту 13 внутрішніх супутників Урану, всього їх 27.

Планети схожі на Землю.

Ученые обнаружили две новые планеты, похожие на Землю. Одна из них может быть обитаемой.

Экзопланеты зафиксированы вокруг звезды LP 890−9 в 105 световых годах от нас. Они больше Земли, у них есть твердая поверхность.

Одна из планет (LP 890−9c) находится на орбите примерно в той же зоне, что и Земля по отношению к Солнцу. Она может быть пригодна для жизни.

Гейзер «Гарячий ключ».

До речі, знайшли його на початку сімдесятих років ХХ століття практично випадково, під час геодезичних робіт на місцевості з пошуків газу. Причому спочатку знахідку - аж шість термальних джерел - гідно не оцінили і просто законсервували. І лише в 1999 році один з них (знову ж випадково!) був відкритий знову.

Невідомо, кому першому спала на думку ідея влаштувати купання і грязьові обгортання на місці б'є з-під землі струменя бурою, гарячої, не дуже приємно пахне води - але таки їх влаштували! Причому купальники стали стверджувати, що післяна гнучкість утворилася». Інформацію взяли до відома і після цього відвідування чудесним чином знайденого гейзера швидко поставили на комерційні рейки.

Сьогоднішній гейзер Херсонської області являє собою три купальні з цілющою водою і брудом. За мінеральної складової його відносять до йодної-бромистим (не рахуючи нижчих концентрацій бору, калію, кальцію і т.д.). А, значить, рекомендують при захворюваннях щитовидки, дихальних шляхів, хворобах суглобів, нирок і нервової системи. Навіть при зубному болю і клімаксі, кажуть, допомагає.

Вважається, що за складом мінералів у цього гейзера немає аналогів в Європі!

Вода бура, дуже солона і щільна, виштовхує на поверхню. У самому гейзері можна і обпектися - цілих 65 ° С, в басейні температура води трохи менше - близько 50 ° С. Купатися рекомендується не частіше 2-3 разів на тиждень: все ж велике навантаження на організм.

Олешківські піски. Враження.

Віч-на-віч з палючим сонцем, безкрайністю пісків і гарячих вітрів

Мало хто про це знає, але в Україні є своя пустеля. Олешківські піски в Херсонській області є однією з найбільших пустель у Європі, більше за площею - тільки пустелі в європейській частині Росії, Ростовській і Волгоградській областях.

Олешківські піски займають величезну площу на схід від Херсона, вони простягаються на 30 кілометрів із заходу на схід і на 150 км - з півночі на південь. Загалом ця пустеля займає понад 1600 квадратних кілометрів.

Олешківські піски являють собою безкрайні бархани заввишки метрів п'ять, які під дією вітру потроху пересуваються, "повзають". Тутешні жителі називають ці бархани "кучугурами". Вони виникають так само, як і бархани Сахари: в результаті дії вітру. І деякі з них досягають величезних розмірів - понад 20 метрів заввишки і більше 40 - в діаметрі.

Крім того, мало хто знає, що на глибині 300-400 метрів тут знаходитьсяпрісне підземне озеро. До речі, вода у ньому дуже смачна.

Пустеля складається з 7 так званих арен. Усі вони горбисті, із коливанням висот до 20 метрів. Поміж арен, що висмажують у власних котлах мільйони тон піску, лежать озера та мліють під сонцем негусті ліси.

Науковці назвуть її радше напівпустелею через кількість опадів і температурний режим. Може фахівцям і видніше, але кліматичні умови тут надміру суворі. Влітку пісок нагрівається до 75 градусів за Цельсієм. І тоді нескінченні піщані бархани перетворюються на круті вершини, а круті спуски і підйоми вмить виснажують мандрівника. Розпечений пісок каламутить розум, сліпить очі та потрапляє у кожну шпаринку. Крупинки надзвичайно дрібні. Кинеш жменьку у повітря – і хмарка ще якийсь час провисить невагомо. А довкола – лише тиша та вітер, що швидко ховає сліди ледь не єдиної живності. Це хвилясті візерунки, залишені на піску гадюками.

З тварин тут можна зустріти вовка, зайців, піщанок, вужів і найрізноманітніших комах. Чим ближче до межі лісу – тим більше живих істот.

А ще в Олешківській пустелі живе небезпечний для людини павук– каракурт. Його отрута в 15 разів сильніша за отруту гримучої змії. Однак каракурт на людей сам не нападає.

Звичайно Україна – не Африка і можливо Олешківським піскам не зрівнятися з Сахарою. Та ця пустеля обов’язково вразить вас своєю особливою красою. Безмежною, таємничою, навіть химерною і дикою… Вона виснажить спекою і пусткою, та потім відкриє перед мандрівником загадки своєї великої і величної душі. Їй є що розповісти людям, та лише тим, хто вміє слухати, тим, хто вміє вірити у побачені між піщаними хвилями сліди часу.

Сьогодні Олешківська пустеля – це безкрайні бархани, сипучий пісок, жарке повітря, жовті горби скрізь, куди не кинь оком. По навітряному схилу неясні криві письмена – сліди гадюк. Поодинокі билинки піщаного вівса, якісь колючі травинки, кущики. А біля хвилястої лінії горизонту, там, звідкіля тече це палаюче повітря, височіє стовп. Найсправжнісінька пустеля. Яскраве нещадне сонце, іскристий, дивовижний, але неживий пісок і всепоглинаюче мовчання пустелі.

Ще один чудовий витвір природи, яка є там – оазис. Справжнійукраїнський оазис посеред справжньої української пустелі. Неперевершено!

До речі, Олешківські піски з 2010 року є національним природним парком.

Олешківські піски

Олешківські піски є найбільшим піщаним масивом у Європі. Складаються із безмежних барханів (тутешні мешканці називають їх «кучугурами»), висотою близько 5 м, і негустою рослинністю.Знаходяться ці піски у Цюрупінському районі (стара назва Цюрупінська – Олешки) Херсонської області,за 30 км на схід від обласного центру. Дніпровські піски існували здавна, але Олешківська пустеля у нинішньому своєму вигляді з’явилися порівняно недавно: через випасання величезних отар овець у ХІХ ст., які знищили траву, звільнили піски, а вітрова ерозія дала їм можливість розширюватися.

Стримують пустелю, яка в діаметрі має розмір близько 15 км, штучно насаджені густі ліси. За словами місцевих жителів, тут часто трапляються масштабні пожежі, оскільки ліс легко займається через погодні умови, а гасити полум’я важко, адже ліс був посаджений з точки зору науковців неправильно – занадто щільно.

Незважаючи на те, що Олешківські піски часто називають пустелею, це не зовсім правильно. За температурним режимом та кількістю опадів їх можна швидше віднести до напівпустель. Влітку пісок нагрівається до 70 градусів, і гарячі висхідні потоки, що йдуть від пісків, розгонять дощові хмари. Тому дощів тут менше, аніж в самому Херсоні, який знаходиться по іншу сторону Дніпра. Трапляються тут і піщані бурі, під час яких не видно ані неба, ані сонця.

В пустелі на глибині 300-400 м існує прісне підземне озеро з дуже смачною водою. Проте, науковці дослідили, що масштабно добувати звідси воду не можна, оскільки рівень води знизиться, і ліси не зможуть стримувати піски. До найближчого населеного пункту від пустелі – біля 7 км.

Шановні колеги запрошую до подорожі в Олешківські піски, яка відбудеться 28, 29 квітня 2018 року. Подробиці подорожі за посиланням:

 http://terranova.tours/tours/oleshky/